Натуральні числа, що мають тільки два дільники — одиницю і само себе , називають простими.
Приклад. Числа 2; 3; 5; 7; 11 — прості, оскільки діляться тільки на 1 і самі на себе, тобто мають два дільники.
Натуральні числа, що мають більше двох дільників, називають складеними.
Приклад. Числа 4; 6; 8; 10 — складені, оскільки діляться не тільки на 1 і самі на себе, а ще, наприклад, на 2, тобто мають більше двох дільників.
Число 1 не належить ні до простих, ні до складених чисел.
Число 48 — складене, оскільки, крім 1 і 48, воно ділиться, наприклад, ще на 2.
Це число можна подати у вигляді добутку простих чисел.
При розкладанні числа на прості множники використовують ознаки подільності та застосовують запис стовпчиком, при якому дільник розташовують праворуч від вертикальної риски, а частку записують під діленим.
48 = 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 3 = 24 ⋅ 3.
Подання числа у вигляді добутку простих чисел називають розкладанням числа на прості множники.
Приклад.
тобто 375 = 3 ⋅ 5 ⋅ 5 ⋅ 5 = 53 ⋅ 3.
Основна теорема арифметики. Будь-яке натуральне число (крім 1) або є простим, або його можна розкласти на прості множники, причому єдиним способом.
У ході виконання різних завдань зручно користуватися таблицею простих чисел. Знаходження дільників для великих чисел — справа нелегка. Тому для спрощення роботи складена таблиця простих чисел.
В таблиці найбільше просте число 997. Проте це не найбільше просте число. Давньогрецький математик Евклід довів приблизно 2300 років тому, що найбільшого простого числа не існує.
Давньогрецький вчений Ератосфен (276-194 ст. до н.е.), запропонував свій простий стародавній алгоритм знаходження всіх простих чисел. Цей засіб має назву "решето Ератосфена".
Більше цікавої інформації ви можете знайти перейшовши за посиланнями даними знизу.